Спецпроект

Французи завершили зйомки фільму про Голодомор на Харківщині

Зйомки фільму "Голодомор, забутий геноцид" (Holodomor, le génocide oublié) провадить французька компанія "Лопеві Імаж".

Про це повідомляє харківський сайт, присвячений Голодомору.

Влітку 2010 року автор сценарію і режисер фільму пані Бенедикт Бане приїхала на Харківщину і була вражена розповідями старожилів с. Глушківка Куп'янського району про події 1932-33 рр. Через брак часу минулого року відзняли свідчення лише трьох мешканців села. Цього разу героями її фільму стали іще дев'ятеро свідків Голодомору з сіл Глушківка і Колісниківка.

Як повідомляє харківська газета "Главное", найбільшим потрясінням для знімальної групи була відчайдушна сповідь Валентини Василівни Гончарової про злочинні дії її батька Василя Садовського, уповноваженого по хлібозаготівлях у селі Табаївка Куп'янського району.

Французько-італійський "комікс" про Голодомор

Показуючи фотографію, на якій він хизується револьвером, направленим у бік її матері, літня жінка заявила: "Попри те, що він покинув нас, мені все життя було соромно перед людьми за те, що я є дочкою цього ката, тож хай увесь світ тепер знає, якими були ці комуністи, і що вони зробили з власним народом".

Французькі кінематографісти також записали інтерв'ю із харківськими істориками і громадськими діячами, зокрема співголовою Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим, автором історико-правового висновку "Чи можна кваліфікувати Голодомор 1932 - 1933 років в Україні та на Кубані як геноцид".  

За словами пані Бенедикт Бане, постпродакшн триватиме до літа 2012 року, щоб прем'єрний показ фільму відбувся до 80-х роковин Голодомору 1932-1933 років.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.