Спецпроект

Львівські пластуни вшанують пам'ять Шухевича

З 4 по 6 березня 2011 львівський осередок НСОУ "Пласт" проведе ряд заходів, приурочених 61-ій річниці з дня смерті генерала-хорунжого УПА Романа Шухевича.

На честь генерала Чупринки пластуни зініціювали пробіг від вулиці Довбуша до с. Білогорщі, боротимуться за кубок Шухевича, проведуть квест для школярів та студентів.

4 березня 2011 р. відбудеться квест для учнів та студентів львівських закладів середньої освіти. Під час гри учасники виконуватимуть різноманітні завдання, вчитимуться орієнтуватися по карті.

Змагання розпочнуться об 11:00 і відбуватимуться в лісовому масиві поблизу с. Білогорща. По закінченню квесту усі учасники матимуть можливість відвідати будинок, в якому проживав Роман Шухевич.

5 березня о 10.00 стартує пробіг від будинку, де народився генерал-хорунжий УПА, до с. Білогорща, де в 1950 р. загинув Шухевич. Також в цей день відбудуться змагання з футболу для старших пластунів.

Молодші пластуни спробують себе у ролі вояків УПА, під час теренової гри. Вона віддзеркалюватиме процес перевірки на витривалість, спритність та відданість Україні вояків УПА. Для тих, хто пройде перевірку і дійде до кінця, гра завершиться складанням урочистої присяги.

В неділю, 6 березня о 17.00 в актовому залі Українського католицького університету відбудеться вечір української пісні. Сценарій вечора побудований за мотивами біографії Романа Шухевича.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.