Спецпроект

Українці світу просять Януковича та Медведєва спільно засудити Сталіна

Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів заявив на прес-конференції у Львові, що запропонував Президентові Віктору Януковичу спільно з колегами з Казахстану і Росії написати спільну заяву, що вони засуджують Сталіна за Голодомор - злочин проти людства.

"Наша позиція, що рано чи пізно ми маємо домогтися, щоб Голодомор визнали злочином проти людства, визнали його геноцидом, засудили Сталіна і його режим. Ми готові до подальшої розмови з президентом з цього питання", - сказав Романів, що його цитує Zaxid.net.

Глава всесвітнього об'єднання нагадав, що Президент Віктор Ющенко 2008 року чітко заявив, що не звинувачує російський народ у Голодоморі 1932-33 років, а саме Йосифа Сталіна.

Він наголосив, що євреї 60 років домагалися визнання Голокосту. "І український народ має домагатися! Я знаю, що це емоційна справа, але ті, хто став жертвами Голодомору і вже покійні, напевно, вимагають, щоб ми не дали цій ситуації загаснути. Багато країн уже визнали Голодомор геноцидом, Канада, наприклад, має День скорботи за загиблими, а в Україні Табачник починає нас вчити!..", - наголосив Стефан Романів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.