Спецпроект

Консул РФ, який казав, що "Україну придумали австріяки", уже не працює у Львові

З сьогоднішнього дня заступив на роботу новопризначений генеральний консул Російської Федерації у Львові Олег Астахов.

Про це повідомляє російська "Независимая Газета".

22 березня перший заступник міністра закордонних справ України Руслан Демченко вручив екзекватуру новопризначеному генконсулу. 23 березня Астахов прибув до Львова.

Раніше Львівська облрада вимагала відкликати колишнього генконсула Євгена Гузєєва за його антиукраїнські висловлювання і просила МЗС України оголосити Гузєєва персоною нон-грата.

Нагадаємо, колишій генконсул РФ у Львові Євген Гузєєв заявляв про те, що "проект "Україна" створили австріяки, щоб відірвати вас (Західну Україну - ІП) від Росії", а українську мову на Галичину "принесли комуністи".

Після цього був конфлікт між Гузєєвим і Львівською облрадою щодо того, як святкувати День Перемоги 9 травня. Дійшло до скандалу за участю українського МЗС, яке нагадало Гузєєву, що що він дипломат, а не пропагандист.

Ще Гузєєв прославився тим, що плутав поняття "російський" і "руський".

Наразі невідомо, куди тепер російське МЗС працевлаштує Гузєєва.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.