Спецпроект

ГРИЦАК ХОЧЕ СПІЛЬНИЙ ПІДРУЧНИК - УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ

Історик Ярослав Грицак висловився за створення спільного українсько-польського підручника з історії. За його словами, потрібний для цього досвід у світі вже є.

Про це повідомляє ZAXID.net.

"Я вважаю, що критично необхідно - це ми самі будемо робити, і ми вже це робимо - почати писати спільний польсько-український підручник з історії - зокрема, щодо питання, яке викликає найбільші контроверсії не тільки в польському і українському, але й російському суспільстві - історії Другої Світової війни, - повідомив історик під час виступу на конференції щодо українсько-польських стосунків.

За словами Грицака, історики "створили вже щодо цього певну ініціативу" і вже мають "певне фінансування", яке "обіцяє не українська і не польська сторона, а Голландське посольство".

"Є моделі різні підручників і посібників, є світовий досвід. Оскільки польсько-українська справа не є справою українською чи польською, а світовою, то Америки відкривати не треба - є дуже багато у світі зразків, як треба писати спільні підручники чи посібники. Я знаю два інститути, один - в Німеччині, другий - в Америці, які тим займаються, які займаються турецько-вірменськими стосунками, ізраїльсько-палестинськими, які мають певні моделі, як краще писати, а як краще не писати, тому що це - неуспішно", - додав історик.

Присутній на прес-конференції історик Леонід Зашкільняк висловив переконання, що такий підручник створити неможливо, і краще писати спільний посібник. Ярослав Грицак сказав, що не заперечує проти такої пропозиції.

Нагадємо: в листопаді 2010 року міністр освіти України Дмитро Табачник повідомив, що українсько-російська міждержавна комісія створила робочу групу у складі вчених-істориків України та Російської Федерації з підготовки навчального посібника для вчителів історії.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.