Спецпроект

"Ганьби" у вигляді червоного прапора на Галичині не буде - депутат облради

Обласні ради західних областей України не будуть ухвалювати рішення про підйом на 9 травня червоного прапора Перемоги.

Про це Радіо Свобода повідомив голова фракції БЮТ в Івано-Франківській обласній раді Юрій Романюк.

"Не треба знову розділяти Україну на Західну і Східну по релігії, по мові, по Бандері, тепер по червоних прапорах! - наголосив Романюк.

За словами депутата, він звернувся з офіційним зверненням до голови обласної ради Олександра Сича з проханням "негайно скликати позачергову сесію обласної ради у випадку, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон - щоб не допустити такої ганьби на території Галичини і Прикарпаття зокрема".

Нагадаємо, що у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком зареєстровано законопроект "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".

У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати "офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]".

Як виглядає Прапор Перемоги (ФОТО)

Рішення про підйом копій прапора Перемоги 9 травня на державних установах уже прийняли міські ради Одеси і Севастополя і обласна рада Житомирщини.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.