Спецпроект

Ось який прапор Рада пропонує вивішувати на День Перемоги (ФОТО)

Дев'ятого травня, в День Перемоги, на будинках органів влади та інших установ по всій Україні можуть з'явитися червоні прапори СРСР.

Це випливає із законопроекту "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", зареєстрованому у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком, повідомляє "Україна Молода".

У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати "офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]".

Нагадаємо, що таке рішення вже прийняли Житомирська обласна і Одеська й Севастопольська міські ради.

Минулого року комуністи теж реєстрували відповідний проект у Верховній Раді - напередодні 65-річчя Перемоги. Автори скопіювали текст з аналогічного закону, який діє у Росії. Для ухвалення рішення не вистачило трохи більше десятка голосів ("за" голосували ПР, КПУ і Блок Литвина).

Варто наголосити, що йдеться не про "канонічний" прапор СРСР, а про штурмовий прапор 150-ї стрілецької дивізії, здійнятий 1 травня 1945 року над будівлею Рейхстагу в Берліні (Німеччина) радянськими військовими, одним із яких був офіцер-українець.

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Прапор Перемоги - це виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот.

Ключовий ньюанс - 9 травня вивішуватимуть не прапор СРСР, а саме отакий

На іншій частині полотнища додано напис: "150 стр. ордена Кутузова II ст. Идрицк. див. 79 C.К. 3 У. А. 1 Б. Ф." (150-та стрілецька ордена Кутузова ІІ ступеня Ідрицька дивізія 79-го стрілецького корпусу 3-ої ударної армії 1-го Білоруського фронту).

"Прапор Перемоги - це історія. Ми мусимо вшанувати звитягу наших батьків і дідів, бо ми поважаємо Перемогу, - прокоментував законопроект нардеп від ПР Владислав Лук'янов. - Вона налаштовує нас на перемогу в соціальних та економічних питаннях".

Нардеп від "Нашої України", колишній дисидент Микола Кульчинський теж підтримав проект на засіданні профільного комітету.

"Йдеться не про червоні прапори, а бойовий військовий прапор. Тому я не бачу жодних проблем із тим, аби його вивішували, - сказав Кульчинський. - Якщо поїхати в українське село у центр чи на схід, то побачите: на День Перемоги люди ідуть на цвинтар і поминають загиблих на війні. Ми не можемо відкинути Перемогу. Але на засіданні комітету я наполіг, щоб поруч із цим прапором обов'язково вивішували синьо-жовтий".

"1939-1945: Неписана Історія". Надсилайте спогади

Якщо проект ухвалять, копії саме цього прапора мали б замайоріти в Україні на 9 травня. Як ви думаєте, чи не буде у чиновників спокуси замість возитися з цими написами просто вивісити прапор СРСР?

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.