Спецпроект

На Аскольдовій могилі розвішали на деревах 122 ікони (ФОТО)

19 березня на деревах Меморіалу героям Крут у парку "Аскольдова могила" учасники Громадського об'єднання "Українська альтернатива" розмістили 122 ікони.

Про це повідомляє офіційний сайт ГО.

Акція відбулася в рамках відновлення початкового задуму Меморіалу, у якому при його відкритті у 2006 році було 150 ікон. Разом з іконами, які були на Меморіалі раніше, зараз там більше 150 ікон.

12 образів з різних куточків України символізують різноманітність та цілісність нашої країни. У січні 1918 року під Крутами захищати столицю УНР Київ вийшли українці з різних частин Вітчизни.

Молебень на символічній могилі відправили священики Української православної церкви (Київський Патріархат) архімандрит, настоятель Свято-Михайлівського Золотоверхого собору Лаврентій (Живчик), голова місійного відділу УГКЦ о.Василь Поточняк, сотрудник церкви Св.Миколая ієрей Олексій Геник.

Як пояснив народний художник України, автор проекту меморіалу Анатолій Васильович Гайдамака, ікони Богоматері, роззосереджені по паркові, мають оберігати спокій молодих героїв, місце поховання яких наразі точно не встановлено.

Фото: "Українська альтернатива"

Племінниця учасника бою під Крутами Олена Василівна Леонтович висловила впевненість у тому, що такі акції є вкрай важливими для розвитку свідомого громадянства.

Ікони для розміщення на Меморіалі видруковані на пластику і підготовлені до того, щоб витримати зміни сезонів та погодних умов. Щоб зробити цей проект можливим, одинадцять ініціаторів створили громадський фонд розміром понад 7.000 гривень.

У ході інформаційної кампанії кількість благодійників зросла до півсотні, і майже половина витрачених коштів була відшкодована добровільними благодійними внесками по 60 гривень - саме в таку суму обійшлося виготовлення одного образа.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.