Спецпроект

Азаров визначився із заходами до ювілеїв Кобзаря

Кабінет Міністрів в рамках підготовки до відзначення у 2011 році 150-річчя від дня перепоховання Шевченка та в 2014 році 200-річчя від дня народження затвердив план ювілейних заходів.

Про це повідомляє "Урядовий портал".

Серед основних заходів:

- проведення у навчальних закладах Уроків Кобзаря, лекцій, бесід, 

- читання творів Т.Г.Шевченка, круглих столів, вечорів вшанування,

- створення циклів теле- і радіопередач про творчу спадщину тощо.

Щорічно буде проводитися  міжнародне Шевченківське літературно-мистецьке свято "В сім‘ї вольній новій". Також заплановано видання "Шевченківської енциклопедії" в шести томах.

Планом заходів передбачено і спорудження пам‘ятника Т.Г.Шевченку в селищі Вільшана  Городищенського району на Черкащині та здійснення заходів для подальшого розвитку заповідника, зокрема проведення ремонтно-реставраційних робіт на місці поховання поета.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.