Спецпроект

Азаров визначився із заходами до ювілеїв Кобзаря

Кабінет Міністрів в рамках підготовки до відзначення у 2011 році 150-річчя від дня перепоховання Шевченка та в 2014 році 200-річчя від дня народження затвердив план ювілейних заходів.

Про це повідомляє "Урядовий портал".

Серед основних заходів:

- проведення у навчальних закладах Уроків Кобзаря, лекцій, бесід, 

- читання творів Т.Г.Шевченка, круглих столів, вечорів вшанування,

- створення циклів теле- і радіопередач про творчу спадщину тощо.

Щорічно буде проводитися  міжнародне Шевченківське літературно-мистецьке свято "В сім‘ї вольній новій". Також заплановано видання "Шевченківської енциклопедії" в шести томах.

Планом заходів передбачено і спорудження пам‘ятника Т.Г.Шевченку в селищі Вільшана  Городищенського району на Черкащині та здійснення заходів для подальшого розвитку заповідника, зокрема проведення ремонтно-реставраційних робіт на місці поховання поета.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.