Спецпроект

Житомирська облрада теж хоче червоні прапори - по всій області

Житомирська обласна рада прийняла рішення вивішувати 9 травня в День Перемоги червоні радянські прапори на адміністративних будівлях в області.

Про це йдеться у рішенні сесії облради, що було прийнято 17 березня більшістю голосів, повідомляє УНІАН.

Згідно з документом, у День Перемоги 9 травня "в обласному центрі, містах і населених пунктах регіону проведуть святкові заходи з використанням символіки років Великої Вітчизняної війни, а поряд з Державним прапором України вивішуватимуть червоний прапор Перемоги".

У свою чергу Житомирська обласна організація ВО "Свобода" вже заявила, що звернеться до правоохоронних органів та суду з вимогою не допустити виконання цього рішення Житомирської облради.

Як відомо, раніше Одеська міськрада зобов'язала держустанови під час урочистих заходів до Дня Перемоги й Дня звільнення Одеси використовувати копії Прапора Перемоги - прапора СРСР.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.