Спецпроект

Виставку "Народна війна" викладено в інтернет (ФОТО)

"Це "Вікілікс" для тих, хто намагається знову спотворити нашу історію" - такими словами охарактеризував сайт "Народна війна" голова політради "Нашої України" Валентин Наливайченко. Якщо ж не звертати уваги на політику, то фото і документи тут справді унікальні.

Про це повідомляє "Україна Молода"

"Народна війна" - сайт, присвяченій історії українського визвольного руху 1917-32 років. Цю веб-сторінку презентували вчора у приміщенні київського товариства "Меморіал".

В її основу покладено електронну версію однойменної виставки, що експонувалася восени 2010-го в "Українському домі".

Експонати виставки "Народна війна" дивіться у розділі "Артефакти"

За підтримки "НУ" та Інституту Президента Віктора Ющенка тисячі документів, фотографій оцифровано і викладено в мережу. Інформаційну базу для сайту науковці-історики напрацьовували понад два роки.

У 18 областях голова київського "Меморіалу" з колегами скопіював понад 70 тисяч документів в історичних та галузевих архівах, зокрема в розсекречених фондах архіву СБУ.

Один із експонатів

Примiром, уперше вдалося зібрати статистичні дані про кількість повстанських загонів та збройних виступів проти окупаційної влади в Україні.

"Ця виставка - про боротьбу, що велася в кожній українській області, в кожному районі", - каже голова київського "Меморіалу" Роман Круцик.

"Я не хотів би, щоб наша молодь виховувалася на брехні, - прокоментував відкриття сайту Віктор Ющенко. - Коли кажуть, що незалежність нам "впала з неба як манна", згадаймо своїх дідів і прадідів, які піднялися по всій території Української Народної Республіки, не сприймаючи того, що звалося "радянською владою".

 

Третій президент нагадав, що надалі в "офіційній версії" історії героями було названо таких, як Антонов-Овсєєнко, який повів російське військо на Київ.

Про жодні спроби історичного порозуміння не йдеться. Коментарі організаторів віртуальної експозиції витримані в категоричних тонах, де період радянської влади в Україні інакше як "совєтською окупацією" не називається.

А починається "Народна війна" не з чого-небудь, а з карти 1914 року, укладеної Петербурзькою академією наук, де позначено етнічні землі українського народу. Наголошується, що ця територія тоді займала 906 тисяч кв.км, а нині - 603 тисячі.

 

Далі можна ознайомитися з документами про роль для України демократичної лютневої революції 1917 року, про історію Української Народної Республіки та про перебiг трьох російських окупацій України.

Представлені фотографії і документи справді унікальні. Загалом сайт, як і виставка, має 24 розділи, перед кожним - текстовий опис.

 

Залишається ще чимало неопрацьованих документів, тому сайт буде поповнюватися.

Планується перекласти тексти й пояснення під документами і фото англійською, французькою та російською мовами, а також видати кольоровий путівник.

Прогулятися віртуальним музеєм можна тут

 

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.