Спецпроект

Янукович вшановує героя-космонавта, який сприяв зняттю його судимостей

Два міста - Луганськ і Єнакієве, рідне місто чинного президента, - борються за право увічнити пам'ять льотчика-космонавта Георгія Берегового.

Президент України Віктор Янукович 1 лютого по телефону обговорив з родиною льотчика-космонавта СРСР Георгія Берегового можливість створення в Єнакієвому військово-патріотичного ліцею, що носитиме ім'я космонавта.

Раніше в ЗМІ повідомлялося, що з ініціативою про відкриття Луганського кадетського корпусу імені Г.Т. Берегового на базі колишнього льотного училища виступив заступник голови Луганської облдержадміністрації Родіон Мірошник.

Син космонавта - Віктор Георгійович, в інтерв'ю сайту "ОстроВ" відзначив, що ніхто з Луганська не звертався до нього або комусь із родичів батька з проханням про присвоєння імені Г.Т. Берегового кадетського ліцею.

За його словами, не обговорювалася ця тема і в розмові з Президентом: "1 лютого у мене дійсно відбулася розмова з Президентом України В. Ф. Януковичем, але, окрім раніше озвученої в ЗМІ підтримки нашою родиною можливості створення військово-патріотичного ліцею імені Г.Т. Берегового на базі Єнакіївського аероклубу і Міжнародного політехнічного музею "Український техноленд" в Єнакієвому, не обговорювалося".

Нагадаємо, що 26 січня 2011 року Кабінет Міністрів України обговорював план заходів щодо відзначення Героя Радянського Союзу Георгія Берегового, причому глава уряду Микола Азаров переплутав ім'я космонавта, назвавши його Юрієм

Секрет президентської уваги до героя космосу полягає в тому, що восени 1978 року депутат Верховної Ради СРСР від Єнакієвого льотчик-космонавт Георгій Береговий звернувся до голови Донецького обласного суду (майбутнього голови Верховного Суду України) Віталія Бойка з проханням переглянути в порядку нагляду справу свого земляка Віктора Януковича.

У листі було вказано: "Суть прохання, із яким він звернувся до мене, полягає в тому, що він, будучи неповнолітнім – в одному випадку, а в іншому – досить ще молодою людиною, двічі був засуджений народним судом м.Єнакієвого в 1967 і 1970 роках.

Як видно з копій судових рішень і його пояснень, він в обох випадках був засуджений – у зв'язку з обмовою його дорослими злочинцями.

Янукович В.Ф. – молода людина з дуже важкою долею, рано залишившись без батьків, виховувався в дитячому будинку, закінчив навчання в технікумі, навчається в інституті, винятково позитивно характеризується, за нього клопоче колектив підприємства, і сам він прагне вступити до лав КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ. Наявність безпідставних, на мій погляд, судимостей, не дає можливості йому жити по совісті й планувати своє майбутнє.
"

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.