Спецпроект

Литовський депутат відкрив в Одесі антирадянську виставку

В Одесі активісти Всеукраїнського товариства політичних в`язнів і репресованих, місцевих відділень "Просвіти" і ВО "Свобода" організували виставку "Антирадянський рух опору в Україні та Литві в 1917-1962 роках".

У церемонії відкриття виставки взяли участь колишній вояк УПА Роман Лесів і депутат сейму Литовської Республіки, член комітету із закордонних справ Егідіюс Варейкіс, повідомляє УНІАН.

Eкспонатами виставки стали карти періоду визвольної війни, пам'ятні речі вояків, унікальні історичні матеріали, що свідчать про героїчну боротьбу народів України та Литви за національне визволення.

Як зазначив литовський депутат, він вважає за честь бути присутнім на відкритті виставки, "організатори якої прагнуть зберегти пам`ять про попередників, які боролися за нашу свободу".

"Завдяки їхньому подвижництву маємо прекрасну нагоду бути присутніми тут. І пишаємося, що наші повстанці "лісові брати" офіційно визнані державою національними героями", - зазначив Варейкіс.

Розмову з "лісовим братом" Балісом Гаяускасом, який після 37 років тюрми і заслання став першим головою Служби Безпеки незалежної Литви, читайте в розділі "Інтерв'ю" 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.