Спецпроект

У Москві закривають Мавзолей, щоб підмарафетити Леніна

Мавзолей Леніна буде закрито для відвідування з 25 лютого по 19 квітня поточного року.

Допуск до мавзолею припиняється на час проведення планових профілактичних робіт, повідомили "Интерфаксу" у Центрі зі зв'язків з пресою та громадськістю ФСО РФ.

Мавзолей Леніна зазвичай закривають на профілактику раз на півтора-два роки за заявкою фахівців Центру біомедичних технологій Всеросійського інституту лікарських і ароматичних рослин.

Фахівці цього центру періодично проводять біохімічні роботи зі збереження забальзамованого тіла Леніна. У самому мавзолеї в цей час проводиться тестування встановленої там апаратури.

За твердженням фахівців "Мавзолейной групи", завдяки новітнім досягненням науки тіло Леніна, забальзамоване в 1924 році, може зберігатися невизначено довгий час. Леніну лише періодично міняють костюм.

Востаннє профілактичні роботи в Мавзолеї проводилися у лютому-квітні 2009 року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.