Спецпроект

У Москві закривають Мавзолей, щоб підмарафетити Леніна

Мавзолей Леніна буде закрито для відвідування з 25 лютого по 19 квітня поточного року.

Допуск до мавзолею припиняється на час проведення планових профілактичних робіт, повідомили "Интерфаксу" у Центрі зі зв'язків з пресою та громадськістю ФСО РФ.

Мавзолей Леніна зазвичай закривають на профілактику раз на півтора-два роки за заявкою фахівців Центру біомедичних технологій Всеросійського інституту лікарських і ароматичних рослин.

Фахівці цього центру періодично проводять біохімічні роботи зі збереження забальзамованого тіла Леніна. У самому мавзолеї в цей час проводиться тестування встановленої там апаратури.

За твердженням фахівців "Мавзолейной групи", завдяки новітнім досягненням науки тіло Леніна, забальзамоване в 1924 році, може зберігатися невизначено довгий час. Леніну лише періодично міняють костюм.

Востаннє профілактичні роботи в Мавзолеї проводилися у лютому-квітні 2009 року.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.