Спецпроект

"Табачник - честь и совість української інтелігенції". Де подівся розум?

Депутат Держдуми РФ Сергій Марков з путінської фракції "Единая Россия" пропонує назвати міністра освіти і науки, молоді і спорту Дмитра Табачника "честью и совестью украинской интеллигенции" за... поліпшення функціонування російської мови в Україні.

"Намітилося незначне поліпшення умов функціонування російської мови. Це поліпшення не велике і зустрічає лютий опір... Він обраний головною мішенню для атак. Ним зроблено якісь кроки, але результат тут не дуже великий", - сказав Сергій Марков.

При цьому він відзначив, що для реалізації "демократичної вимоги" про бачення двох державних мов ще дуже далеко.

Як передає власний кореспондент УНІАН в РФ, про це Марков сказав на прес-конференції в Москві на тему "Президентський рік Януковича - між Росією і Європою".

За його словами, помітно змінилися підходи Києва з питань історії: "Намічені поліпшення з Росією з проблем історії. Для нас це важливе питання, оскільки це проблема ідентичності і збереження єдиної цивілізаційної цілісності Росії і України", - сказав депутат-єдинорос.

Нагадаємо, що лозунг "Партія - розум, честь і совість епохи" активно вживався владою СРСР у 1970-80 рр.

 Фото: davno.ru

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.