Спецпроект

Як російські інформагенції пишуть агітпроп про нашу історію

Грушевський створив мову, викинувши "системоутворюючі російські слова". А потім Грушевський створив історію, ставлячи акцент "на одвічній ворожнечі Росії і Малоросії". Уроки ненависті від "Росбалту".

Ось як подають новини у російській інфорагенції "Росбалт". Новинний матеріал про літературу, яку передав українській бібліотеці в Москві Арсеній Яценюк, називається "Російських українців будуть учити історії за Грушевським".

Цілком адекватний текст новини збагачений коментарем невідомого новинаря "Росбалту". Читаючи, важко позбутися враження, що його писав хтось під впливом речовин:

"Напомним, что Михаил Грушевский — один из лидеров украинского национального движения Грушевский. Под его руководством группой была создана литературная украинская мова, из которой были удалены системообразующие русские слова,  и внедрены немецкие и польские, а также была написана история, которая ставила акцент на извечной вражде России и Малороссии, переименнованной в Украину, а ее жители — в украинцев"

Джерело: chapeye.livejournal.com

"Росбалт" - одна з найбільших російських інформагенцій з офісами в більшості регіонів РФ. Її власником вважається Віктор Черкесов, генерал-полковник, зараз відставник, у минулому керівник кількох силових відомств Росії. До речі, й агенції з контролю за обігом наркотичних речовин :)

Читайте також "40 фактів про бандерівців, які повинен знати кожен"

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».