Спецпроект

Одеському комуністу заважає львівський Бандера

Представники КПУ вимагають очистити Львів від "нацистської символіки" - йдеться про меморіальний комплекс провідникові ОУН Степану Бандері.

Про це під час виступу у Верховній Раді заявив член фракції КПУ Євген Царьков.

"Виникає питання: як сприймуть учасники Євро-2012 символіку нацизму, якою буквально напханий Львів? Таке питання поставить німець, на батьківщині якого подібне вважається злочином і карається законом, про це запитають нас поляк, росіянин і єврей. Напевно, побачивши меморіальний комплекс Бандері, будуть обурені представники багатьох національностей країн Європи та СНД", - наголосив комуніст, повідомили ZAXID.NET у прес-службі КПУ.

Царьков посилається на "масові звернення" ветеранських організацій, Союзів офіцерів, ветеранів Збройних сил.

А далі одеського депутата понесло в стилі іншого одесита Остапа Бендера - "Львів перетворився на некерований центральною владою анклав, де з викликом усім країнам антигітлерівської коаліції героїзуються фашистські прихвосні, а терористові Бандері, гауптштурмфюрерові СС Шухевичу та іншим нацистським прихвосням ставлять пам'ятники".

Як відомо, головнокомандувач УПА Роман Шухевич не був  "гауптштурмфюрером СС". Раніше лідер Компартії Петро Симоненко вже програв з цього приводу судовий процес

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.