Спецпроект

Рівне святкує день, коли воно перестало бути гітлерівською столицею

Сьогодні у Рівному пройшли урочисті заходи з нагоди 67-ї річниці визволення міста від нацистів.

Як передає кореспондент УНІАН, було покладено квіти до могил загиблих воїнів на військовому меморіалі Дубенського кладовища, де також маршем пройшли воїни місцевого гарнізону.

З молоддю у навчальних закладах зустрілися ветерани Другої світової війни.

Нині у Рівному залишилося лише вісім колишніх визволителів міста, з них лише один зміг прийти на урочистості - командир мінометного взводу Андрій Мойсеєнко.

Рівне було звільнене від нацистів у результаті Рівненсько-Луцької військової операції, яка тривала з 2 по 11 лютого 1944 року.

З вересня 1941 до лютого 1944 року Рівне було адміністративним центром гітлерівського квазідержавного утворення "Райхскомісаріат Україна".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.