Спецпроект

170-річчя Драгоманова Україна відзначить на державному рівні

Верховна Рада Україна 388 голосами прийняла постанову про відзначення ювілею письменника, публіциста, історика і громадського діяча Михайла Драгоманова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

У зв'язку майбутніми святкуваннями парламент рекомендував Кабінету міністрів України "в місячний термін створити оргкомітет з підготовки та проведення відповідних заходів, який протягом місяця повинен розробити і затвердити план заходів і вирішити питання їх фінансового та матеріального забезпечення".

У постанові також відзначається, що до 1 вересня 2011 року необхідно провести заходи для забезпечення ремонту Гадяцької спеціалізованої школи 1-3 ступенів № 2 ім.М.Драгоманова, а до 30 вересня здійснити благоустрій вулиць, які носять ім'я Драгоманова.

170-річний ювілей М. Драгоманова святкуватиметься 30 вересня.

Про те, як Драгоманов радикалізував Івана Франка, читайте в розділі "Студії"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.