Спецпроект

Югославський ССівець не дожив до суду над собою

У США помер чоловік, звинувачений у військових злочинах, скоєних під час Другої світової війни на території Югославії.

88-річний Петер Егнер не дожив кількох тижнів до початку судових слухань про позбавлення його американського громадянства, повідомляє Lenta.ru з посиланням на Associated Press.

Представник влади Сіетла, де помер вірогідний офіцер нацистської армії, повідомив, що смерть настала з природних причин.

Як уточнює AP, Егнер визнавав, що співпрацював з фашистами, однак стверджував, що служив у поліції у Белграді і займався охороною ешелонів з людьми, яких відправляли в Освенцім та інші концтабори.

Німець Егнер народився в Югославії і жив там до 1960 року, коли емігрував до США.

У 2008 році Сербія висунула проти нього звинувачення, згідно з якими в роки окупації Югославії німецькою армією Егнер служив у каральних загонах СС і брав участь у знищенні мирних жителів.

За даними сербських властей, його підрозділ знищив у цілому 17 тисяч осіб, в основному євреїв і циган.

Міністерство юстиції США, ознайомившись із звинуваченнями, ініціювало процедуру позбавлення Егнера американського громадянства, щоб надалі видати його Сербії.

Як відомо, нещодавно Іміграційний суд у Детройті прийняв рішення про депортацію з США 88-річного Джона Калимона, який служив у підконтрольній німцям Українській допоміжній поліції.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.