Спецпроект

"СЛАВУТА" ВІДІЙШЛА В ІСТОРІЮ

Завершився аукціон, який проводили компанія "Авто-консалтинг" та "Укравто". На продаж виставили останню "Славуту", яка зійшла із конвеєру.

Про це повідомляє Газета.ua.

Це була версія із найпотужнішим у цій моделі інжекторним двигуном обсягом 1,3 л потужністю 66 к.с. Максимальна швидкість авто - 157 км/год.

"Славута" стала першим і наразі єдиним легковиком, розробленим у незалежній Україні.

Машину випустили на базі "Таврії". Її пустили у виробництво у 1999 році, коли АвтоЗАЗ співпрацював із корейською компанією "Деу".

Всього за одинадцять років серійного виробництва випустили 140.614 "Славут".

Початкова ціна виставленої на аукціон "Славути" - 40490 грн. Найбільша запропонована ставка - 47020 грн, розповів директор компанії "Авто-консалтинг" Олег Оменицький.

140614-ий - і поки останній - повністю український "народний автомобіль". Продано

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.