Спецпроект

У Азарова обіцяють не знижувати статус Інституту національної пам’яті

Керівництво Кабміну не має наміру знижувати статус Інституту національної пам’яті, заявляють в уряді.

"Керівництво уряду глибоко впевнене в тому, що без національної пам'яті не може бути і національної свідомості та не має жодного наміру понижати статусу цієї загальнонаціональної установи", - сказано у повідомленні прес-служби КМУ.

У Кабміні також пояснили причини скорочення штатного розкладу Інституту на третину.

В уряді нагадали, що гранична чисельність працівників Українського інституту національної пам'яті відтепер становить 70 одиниць.

"Зазначена цифра дещо менша попередньо запланованої штатної чисельності УІНП (105 працівників), однак це менше скорочення, ніж в інших органах виконавчої влади. Зазначимо також, що у 2006 році в Інституті працювало 12 працівників, у  2007 р.- 19, у 2008 р. - 41, у 2009 р. - 49, у 2010 - 44 працівників", - сказано у повідомленні.

У Кабміні додали, що в нинішньому році з бюджетних коштів передбачено фінансування 43 співробітників, "тобто вакансій постійно було більше, ніж штатних одиниць і досі вакансії не заповнювалися відповідними фахівцями".

Крім того, в уряд запевнили, що Інститут національної пам'яті здійснюватиме наукові і науково-практичні дослідження українських традицій: утворення держави, боротьби українського народу за свободу і соборність України, вивчатиме трагічні події в історії народів України і братиме участь у заходах з увічнення пам'яті їх жертв.

Також Інститут займатиметься науково-просвітницькою роботою, освітньою діяльністю, пов'язаною з проблемами національної пам'яті українського народу.

"Як і планувалося при створенні цієї суспільної інституції, без сумніву дуже важливої в загальнонаціональному відношенні, основними завданнями Інституту залишаються відтворення справедливої історії української нації, формування та реалізація державної політики у цьому напрямку", - зазначили у КМУ.

Як відомо, нещодавно Кабмін перевів Український інститут національної пам'яті у сферу управління уряду.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.