Спецпроект

Що означає слово "шлепер", вжите Януковичем у розмові з чиновниками? (СКАН)

Президент України назвав своїх попередників або "вагонними крадіями", або "незграбами".

На розширеному засіданні Комітету з економічних реформ у Херсоні Президент України Віктор Федорович Янукович вжив у розмові з чиновниками слово "шлепер", поцікавившись, чи розуміють вони значення цього слова.

"Щоб коли ми плануємо щось або говоримо, головне - щоб ми шлеперами не стали, як дехто з наших попередників", - сказав він і запитав присутніх, згодні вони з ним, чи ні.

Присутні були згодні, що шлеперами ставати не треба, зустрівши словесний пасаж президента тихим сміхом.

Херсонські журналісти, зацікавивишись новими лексемами у чиновницькому мовному середовищі, провели мовознавче дослідження і виявили, що на кримінальному жаргоні "шлепер" означає "вагонний злодій".

"Історична Правда" теж зазирнула у репринтне видання словника кримінального жаргону, котре знайшлося в редакційному архіві:

Словник блатного арго 1927 року був перевиданий репринтом "Асоціацією БЛІК при Радянському фонді милосердя і здоров'я" у 1990 році
Справді "вагонний крадій"
Вихідні дані словника

Можливо, що Янукович вкладав у зрозуміле для більшості інших чиновників слово "шлепер" інше значення. "Шлепер" має також значення на їдиш, - коментує новину у Фейсбуці луганчанка Марина Пекерман. - І з їдиш "schlep" - незграбна або тупа людина.  Крім злодійського жаргону, є ще місцева єврейська говірка".

На ФУПі теж проводять своє дослідження. Хтось уже навіть виклав значення німецькою :) 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.