Спецпроект

Мер Одеси і депутати засудили "осіб, які співпрацювали з гітлерівським режимом"

Більшість депутатів Одеської міськради, очевидно, вирішивши всі комунальні та транспортні проблеми, ухвалили рішення "Про неприпустимість героїзації осіб, які співпрацювали з гітлерівським режимом".

Виступаючи на сесії, депутат-"регіонал" Геннадій Труханов висловив думку, що "неприпустимо вважати героями людей, які в роки Великої Вітчизняної війни співпрацювали із загарбниками".

За його словами, "більшість городян негативно сприйняли укази Президента Віктора Ющенка про присвоєння звань Героя України Степану Бандері й Роману Шухевичу".

Як передає кореспондент УНІАН, колегу підтримав член фракції партії "Родина" Олександр Казарновський, висловивши обурення тим, що влада західноукраїнських областей перейменовує вулиці своїх міст на честь С.Бандери й Р.Шухевича.

Тому проект рішення міськради, на його думку, слід було б доповнити положенням "про категоричну незгоду з цими перейменуваннями". Втім, його пропозиція не одержала підтримки депутатської більшості.

Статистичні дані щодо кількості та якості Героїв України дивіться тут

Головуючий на сесії мер Одеси Олексій Костусєв солідаризувався з депутатами: "Ми не повинні бути ідеологічно беззубими, не повинні дозволяти нам нав`язувати помилкові чужі цінності. У нас є своя ідеологія, і ми за неї боротимемося".

Разом з тим мер заявив, що не вважає своєю прерогативою коментувати історичний факт підписання керівництвом гітлерівської Німеччини й комуністичного СРСР "Пакту Ріббентропа-Молотова, який ознаменувався спільним парадом військ Вермахту і РККА у Львові і Бресті".

"Наші ветерани з німцями ніколи не співпрацювали, - сказав міський голова, - вони воювали з фашистами і перемогли, слава Богу... Те, що політика була, пакт Молотова-Ріббентропа. Ну чого я, мер міста, повинен коментувати історичні речі? У мене є своя позиція з цього питання, вона вам відома", - підсумував Костусєв.

Про зворушливі стосунки між Гітлером і Сталіним читайте у газеті "Правда" за 1939 рік

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.