Спецпроект

Мер Одеси і депутати засудили "осіб, які співпрацювали з гітлерівським режимом"

Більшість депутатів Одеської міськради, очевидно, вирішивши всі комунальні та транспортні проблеми, ухвалили рішення "Про неприпустимість героїзації осіб, які співпрацювали з гітлерівським режимом".

Виступаючи на сесії, депутат-"регіонал" Геннадій Труханов висловив думку, що "неприпустимо вважати героями людей, які в роки Великої Вітчизняної війни співпрацювали із загарбниками".

За його словами, "більшість городян негативно сприйняли укази Президента Віктора Ющенка про присвоєння звань Героя України Степану Бандері й Роману Шухевичу".

Як передає кореспондент УНІАН, колегу підтримав член фракції партії "Родина" Олександр Казарновський, висловивши обурення тим, що влада західноукраїнських областей перейменовує вулиці своїх міст на честь С.Бандери й Р.Шухевича.

Тому проект рішення міськради, на його думку, слід було б доповнити положенням "про категоричну незгоду з цими перейменуваннями". Втім, його пропозиція не одержала підтримки депутатської більшості.

Статистичні дані щодо кількості та якості Героїв України дивіться тут

Головуючий на сесії мер Одеси Олексій Костусєв солідаризувався з депутатами: "Ми не повинні бути ідеологічно беззубими, не повинні дозволяти нам нав`язувати помилкові чужі цінності. У нас є своя ідеологія, і ми за неї боротимемося".

Разом з тим мер заявив, що не вважає своєю прерогативою коментувати історичний факт підписання керівництвом гітлерівської Німеччини й комуністичного СРСР "Пакту Ріббентропа-Молотова, який ознаменувався спільним парадом військ Вермахту і РККА у Львові і Бресті".

"Наші ветерани з німцями ніколи не співпрацювали, - сказав міський голова, - вони воювали з фашистами і перемогли, слава Богу... Те, що політика була, пакт Молотова-Ріббентропа. Ну чого я, мер міста, повинен коментувати історичні речі? У мене є своя позиція з цього питання, вона вам відома", - підсумував Костусєв.

Про зворушливі стосунки між Гітлером і Сталіним читайте у газеті "Правда" за 1939 рік

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.