Спецпроект

Об'єднання українців Росії поки що не ліквідують

Верховний суд Росії призупинив провадження за заявою Міністерства юстиції Росії про ліквідацію Об`єднання українців Росії (ОУР).

Про це власному кореспонденту УНІАН у Росії повідомив співголова ОУР Валерій Семененко.

"Верховний суд вирішив призупинити розгляд цієї справи до розгляду нашої заяви, поданої до Тверського суду міста Москви, про відміну попередження Мін'юсту Росії", - сказав Семененко. Він пояснив, що відповідні попередження Мін'юст Росії зробив ОУР за його участь в одній з телепрограм.

Валерій Семененко зазначив, що якщо Верховний суд все ж таки ухвалить рішення про ліквідацію об`єднання - ОУР має намір подавати касаційну скаргу.

"Робота в судових інстанціях Росії може затягнутися на півроку, а, можливо, й більше", - сказав він.

У позовній заяві Мін'юст РФ попросив Верховний суд ліквідувати Об`єднання українців Росії.

"В результаті проведення перевірки було встановлено, що, порушуючи п. 2 ст. 15 Конституції Російської Федерації, ОУР не дотримується положення чинного законодавства і власного статуту", - йдеться в позовній заяві.

27 січня Верховний суд Росії ухвалив остаточне рішення про ліквідацію Федеральної національно-культурної автономії українців Росії (ФНКА УР).

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.