Спецпроект

ЯНУКОВИЧ: МИ З ІСТОРІЇ НІЧОГО НЕ ВИКИНЕМО

Президент Віктор Янукович не вважає, що зараз відбувається "переписування історії".

Про це він сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, коментуючи заяви про те, що зараз відбувається "своєрідний перегляд, переписання історичних конотацій".

"Ви знаєте, ми з української історії нічого не викинемо. Історія - факт, який вже відбувся. І до нього треба ставитись як до факту, який вже, і ця історія належить Україні та українському народові", - сказав Янукович.

"Тому, коли я проводив дискусії на політичному рівні на цю тему, я завжди робив наголос на тому - ми можемо з повагою ставитись до тих чи інших історичних фактів, можемо по-різному ставитись, але ми повинні рахуватись з тим, що в тій історії були представники нашого українського народу", - додав він.

Янукович зазначив, що "є певна частина суспільства, яка цю історію поважає, любить і з нею рахується".

"І ми повинні рахуватись з цією частиною України. Тому, протистояння між політичними силами, коли виникає з цього питання, - скажу, що це не є показник високого рівня демократії. Ця нетерпимість, яку інколи політики висловлюють по відношенню до тих чи інших наших історичних фактів, це неправильно", - сказав президент.

Янукович також вважає, що "дуже важливо, щоб наступні покоління не були ворогами і не було в країні протистояння, тому що в історії нашої держави були випадки, коли це викликало певну критику чи невдоволення певної частини нашої держави".

"Тому історію повинні писати не політики, а історики", - зазначив він.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.