Спецпроект

Янукович закликав до толерантності і вшанує Бабин Яр

Пам'ять про жертви Голокосту спонукає зробити все можливе для недопущення в українському суспільстві будь-яких проявів антисемітизму, ксенофобії, расизму і нетерпимості.

Про це заявив президент України Віктор Янукович, повідомляє "Інтерфакс".

У зверненні до співвітчизників з нагоди Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту глава держави зазначив: "Турбує, що сьогодні, через багато десятків років після розгрому фашизму, де-не-де в світі піднімає голову його страшний привид, переслідування людей за релігійною або расовою ознакою".

В. Янукович закликав усіх людей доброї волі до взаєморозуміння, взаємної поваги і толерантності.

Він також зазначив, що восени 2011 року на державному рівні Україна відзначить скорботну дату - 70-ту річницю звірячого знищення людей у Бабиному Яру.

Нагадаємо, що сьогодні на Галичині вшанувають пам'ять людей, які загинули від рук нацистів під час Голокосту.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.