Спецпроект

Російський автор спільного підручника: УНР була "під повним патронатом Німеччини"

"По історичній лінії" в минулі роки в Україні було зроблено багато такого, з чим російські академічні історики не могли погодитися.

Про це в інтерв'ю "Газете.ru" заявив академік РАН Алєксандр Чубар'ян - керівник російської робочої групи зі створення спільного українсько-російського посібника для вчителів історії. 

Академік Чубар'ян назвав деякі найгостріші, на його думку, розбіжності між українською і російською історичною наукою, першим з яких є "походження давньоруської держави Київська Русь".

"На думку українських істориків, з 17-го до 19-го року був невеликий період української незалежності, Центральна рада і так далі, - сказав історик. - Але у нас своя точка зору: незалежність була, звичайно, але в короткий період і під повним патронажем Німеччини".

Чубар'ян зазначив, що дискусії "викликають 1930-ті роки, голод, а також український націоналістичний рух в роки війни. Словом, є больові точки".

Інші думки Алєксандра Чубар'яна про історію України й Росії читайте тут

За словами академіка, підручник випускатиметься у вигляді окремих модулів. Орієнтовний план першого з них, присвяченого "повсякденному житті росіян і українців в XIX-XX століттях", планується укласти у квітні.

Академік підкреслив, що видання посібника здійснюється "за підтримки українського міністерства освіти і науки та персонально пана Табачника".

Читайте найближчим часом на ІП інтер'ю з головою української робочої групи зі створення спільного посібника для вчителів історії

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.