Спецпроект

Анонс: телеміст "Київ-Москва" до Міжнародного дня Голокосту

26-го січня, в середу, об 11 00 в представництві РІА Новини в Україні (вул. Станіславського, буд.3, оф. 50) відбудеться відеоміст Москва - Київ під назвою "Щоб пам'ятали..."

Захід приурочено до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, повідомляє агенція.

"Масовий геноцид, здійснений німецьким фашизмом в роки Другої світової війни, не мав аналогів в історії, - зазначають організатори телемосту. - Євреї стали першими в'язнями концтаборів. Освенцім, Треблінка, Майданек, Собібор - назви цих таборів смерті відомі сьогодні кожному. Варшавське гетто, Бабин Яр (Київ), Дев'ятий Форт (Каунас) і дії німецьких айнзацкоманди проти людини і людяності - назавжди вписані в трагічну історію Другої світової".

На думку організаторів, ті дні треба "пам'ятати і знати, як потрібно пам'ятати і знати, що Перемогу над фашизмом у Другій світовій війні здобув радянський народ, який зазнав колосальних людських жертв".

Про все це говоритимуть учасники відеомосту.

У Києві:
 - Ілля Левітас, віце-президент Єврейської Конфедерації України, журналіст, історик, громадський діяч, член Фонду пам'яті Бабиного Яру
 - Анатолій Подільський, директор центру з вивчення історії Голокосту,
- Елеонора Гройсман, президент Українського незалежного ради єврейських жінок.

У Москві:
- Юрій Каннер, президент Російського єврейського Конгресу;
- Ілля Альтман, співголова Фонду "Голокост".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.