Спецпроект

28 українських істориків заявляють, що "не віддадуть" минуле та майбутнє України в руки політиків

Професійні історики та викладачі історії проголосили створення громадського руху, який має амбіцію запропонувати модель історичного примирення.

Заява учасників зустрічі українських істориків

Минуле України позначене винятковим багатством історичного досвіду, в якому є як світлі, так і трагічні сторінки. Відтак, це багатство може слугувати як  засобом  для примирення та суспільної консолідації, так і матеріалом для ескалації політичних конфліктів.

На жаль, в останні роки в Україні спостерігається тривожна тенденція до перетворення історії на арену політичних боїв. Українські політики застосовують історичну пам'ять передусім  як інструмент для мобілізації свого політичного електорату, поглиблюючи розколи і в без того вже поділеному та дестабілізованому суспільстві.   

Ми, історики-дослідники і вчителі історії, хочемо запропонувати іншу модель - модель історичного примирення. Ця модель здомінувала в повоєнній Європі і значною мірою спричинилася до утворення Європейського Союзу. Пропагуючи і пропонуючи цю модель, ми свідомо  працюємо на інтеграцію України у спільний європейський простір. 

Ми не можемо віддати ані наше минуле, ані наше майбутнє тільки в руки політиків. Вважаємо, що у справі історичного примирення важливу, якщо не вирішальну роль, мають відігравати суспільні ініціативи знизу. Заради цього ми готові докласти організаційних й інтелектуальних зусиль. У кожного з нас є свій досвід перемог, здобутків і міжнародного визнання - а значить, нам є що  і з ким об'єднувати.

Відповідно до цього, ми, нижчепідписані, проголошуємо створення «Історичної ініціативи».

"Історична ініціатива" є добровільним рухом істориків-науковців та  вчителів історії, які готові до реалізації європейських демократичних принципів у системі  історичної освіти України.

"Історична ініціатива" виступає за публічний простір для відкритих дискусій навколо історії,  в основі яких -прагнення до порозуміння.

"Історична ініціатива" відкрита до діалогу та співпраці із професійними істориками, педагогами, ЗМІ, усіма активними та відповідальними громадянами України задля консолідуючої співпраці.

"Історична ініціатива" є майстернею для створення у співпраці з фаховими істориками та вчителями з сусідніх європейських країн альтернативних концепцій, навчальних програм та програм викладання історії,  що працюють на консолідацію суспільства.

Ми свідомі того, що в жодному разі ми не повинні оминати болючі та контроверзійні питання історичного минулого. Але ми рівно ж усвідомлюємо, що лише відкрита дискусія навколо цих питань допоможе нам подолати наші болісні сторінки минувшини заради нашого спільного майбутнього.

м.Львів, 14-15 січня 2011 р.

Підписи ( в алфавітному порядку)

Антіпова Світлана, м. Дніпродзержинськ

Барвінська Поліна, м. Одеса

Баханов Костянтин, м. Бердянськ

Баханова Світлана, м.Бердянськ

Бекiрова Гульнара, м.Сiмферополь

Вербицька Поліна, м. Львів 

Волошин Юрій, м. Полтава

Герасим Наталя, м. Чернівці

Гирич Ігор, м. Київ

Грицак Ярослав, м. Львів

Гузар Олена, м. Тернопіль

Зашкільняк Леонід, м. Львів

Кендзьор Петро, м. Львів

Кісь Оксана, м. Львів

Кравченко Володимир, м. Харків

Кульчицький Станіслав, м. Київ

Мисан Віктор, м.Рівне

Мудрий Мар'ян, м. Львів

Павлишин Олег, м. Львів

Педан-Слєпухіна Ольга, м. Львів

Підкова Ігор, м. Львів

Пришляк Володимир, м. Луцьк

Сінкевич Євген, м. Херсон

Теміров Юрій, м. Донецьк

Темірова Надія, м. Донецьк

Турченко Федір, м. Запоріжжя

Хмарський Вадим, м. Одеса

Яковенко Наталя, м. Київ

Джерело: Zaxid.net

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.