Спецпроект

У Путіна вирішили не чіпати Леніна

В Управлінні справами президента Росії немає планів з винесення тіла Леніна з Мавзолею і перенесення поховань біля Кремлівської стіни.

Про це "Інтерфаксу" сказав прес-секретар Управління справами Віктор Хреков.

"Наскільки мені відомо, жодних рішень з цих питань не ухвалювалося і поки не планується. Керуючий справами президента Росії Володимир Кожин з цього питання висловлював свою точку зору неодноразово", - сказав Хреков.

Про можливість звільнення Кремлівської стіни від частини поховань повідомила в п'ятницю газета "Ведомости" з посиланням на неназваного чиновника президентської адміністрації.

За даними видання, для цього поблизу підмосковних Митищ створюється військове меморіальне кладовище, на якому будуть ховати державних діячів, воєначальників, героїв та осіб з особливими заслугами перед державою.

Водночас представник партії влади "Єдиної Росії" Володимир Мединський у четвер заявив, що тіло Леніна необхідно прибрати з мавзолею і захоронити.

Раніше в інтерв'ю ЗМІ керуючий справами президента Росії Володимир Кожин заявляв, що тема про поховання Леніна у ЗМІ виникає постійно.

Про те, як Ленін втрапив у Мавзолей, читайте тут

"Але відповідь наша проста - ніхто зараз не обговорює і не збирається найближчим часом обговорюватиме питання про можливість закриття Мавзолею, перенесення тіла Леніна, могил біля Кремлівської стіни", - заявив він у січні минулого року.

Свою позицію він підтвердив і в травні минулого року. 

"Це (могила Сталіна) - частина всього того, що знаходиться біля Кремлівської стіни, і нічого найближчим часом ми робити не будемо. Все залишиться на своїх місцях", - заявив тоді Кожин.

Він повідомив також, що Мавзолей Леніна, а також інші поховання біля Кремлівської стіни найближчим часом залишаться на колишньому місці.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.