Спецпроект

Анонс: презентація збірника "Російський імперіалізм"

Роботи світових науковців представлять В'ячеслав Брюховецький, Наталя Яковенко, Оля Гнатюк, Андрій Портнов та інші дослідники.

Видавничий дім "Києво-Могилянська академія" організовує презентацію збірника праць відомих західних та українських науковців "Російський імперіалізм" (упорядник - Тарас Гунчак), український переклад якого нещодавно побачив світ у цьому видавництві.

Захід відбудеться 25 січня 2010 року о 17.00 у читальному залі Бібліотеки ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів НаУКМА (м. Київ, вул. Сковороди, 2 (метро "Контрактова площа").

До виступів запрошено відомих дослідників, серед них:

В'ячеслав Брюховецький (доктор філологічних наук, почесний президент НаУКМА);

Наталя Яковенко (доктор історичних наук, професор НаУКМА);

Михайло Кірсенко (доктор історичних наук, професор НаУКМА);

Віктор Горобець (доктор історичних наук, професор КНУ ім. Т.Шевченка);

Андрій Портнов (кандидат історичних наук, головний редактор журналу "Україна модерна");

Оля Гнатюк (доктор габілітований, літературознавець);

Андреас Умланд (PhD, викладач кафедри політології НаУКМА);

Валентина Шандра (доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ);

Олена Русина (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ);

Також запрошено представників посольств Росії, США, Франції, Німеччини та Польщі.

Головуватиме на заході Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу політології Інституту етнонаціональних та політичних досліджень ім. І.Ф.Кураса.

Про видання:

Книга за редакцією відомого історика, професора Ратґерського університету в Нью-Джерсі Тараса Гунчака уперше побачила світ у 1974 та 2000 році у США англійською мовою, але досі її не було перекладено українською.

Ця збірка статей відомих істориків світу розкриває саму сутність російського імперіалізму (імперіалізм упорядник розуміє в широкому значенні, як поширення сили і впливу одного народу чи держави на інші народи, території чи групи людей) - починаючи від причин експансивної поведінки Росії в історичному контексті й закінчуючи втіленням російських імперіалістичних планів у різних куточках імперії.

Книга охоплює період від розпаду монгольської імперії до радянської доби.

Зважаючи на той факт, що Росія й досі підтримує свій імідж імперії і намагається будь-якими методами втримати в своїй зоні впливу ті території, що стали російськими в результаті експансії (у тому числі й Україну), ця тема залишається актуальною для всіх пострадянських республік.

Імперії, на думку Тараса Гунчака, тяжко розпрощатись зі своїм минулим.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.