Спецпроект

До дня народження Тичини випустили пам’ятну монету

Нацбанк вводить в обіг монету, присвячену 120-річчю від дня народження Павла Тичини.

На аверсі монети розміщені, зокрема, рядки поезії Тичини 1942 року "І кричу я: Україно!/ Потім стану й прислухаюсь./ Чути... здалеку: - Тримаюсь!/ Хмарко! Ластівко! Калино! -/ І в той бік я повертаюсь." і його малюнок родинної садиби.

На реверсі монети зображено портрет Тичини на тлі книжкових полиць, унизу - стилізований напис Тичина та роки життя 1891 - 1967.

Фото з сайту НБУ
Також Нацбанк вводить в обіг монети, присвячені одному з найстаріших у Східній Європі університетів, потужному осередку науки і освіти - Львівському національному університету імені Івана Франка, заснованому в 1661 році.

На аверсі монет на тлі стилізованого документа про заснування університету зображено алегоричну скульптурну групу, що символізує просвіту.

На реверсі зображено головну будівлю університету, яка збудована у другій половині XIX ст.

 

 Автор ескізів і моделей обох монет - Володимир Атаманчук.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.