Спецпроект

Анонс: часопис "Критика" запрошує на підбиття підсумків 2010 року

Редакція інтелектуального місячника запрошує 19 січня відвідати традиційну січневу зустріч "Підсумки року з часописом "Критика".

У програмі: презентація підсумкового числа "Критики" № 11-12 за 2010 рік,
обговорення тем, висвітлюваних на шпальтах часопису протягом року, огляд
книжкових проєктів минулого року й анонсування видань, очікуваних у 2011
році.

Участь у зустрічі візьмуть головний редактор "Критики" професор Григорій
Грабович, відповідальний редактор Андрій Мокроусов і член редколеґії Михайло
Мінаков.

Також очікується, що до розмови долучаться редактори наукових
часописів, які виходять у нашому видавництві: Андрій Портнов ("Україна
модерна") та професор Наталя Яковенко ("Український гуманітарний огляд" і
"Київська академія").

На запитання авдиторії відповідатимуть дописувачі "Критики"-2010: Василь Костюк, Анна Лазар, Марія Маєрчик, Марія Ревакович та
інші. Модеруватиме обговорення Григорій Грабович.

Зустріч відбудеться у середу, 19 січня, у книгарні "Є" (вул. Лисенка, 3, ст. метра "Золоті ворота").

Початок о 17:00.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.