Спецпроект

У Підгорецькому палаці знайшли снаряди і міни Другої світової

На території Підгорецького замку у Львівській області виявили 5 боєприпасів часів Другої світовох війни, повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі головного управління МНС у Львівській області.

За даними прес-служби, 10 січня під час прибирання снігу на території замку були знайдені 4 артснаряди калібру 76 мм і 45-мм мінометна міна.

Місце виявлення обгороджено, послана заявка на вилучення боєприпасів.

Підгорецький замок у своєму нинішньому вигляді був спроектований в середині 17-го століття архітекторами Гійомом Левассером де Бопланом і Андреа дель Аква. Будівництво велося протягом 1635 - 1640 рр.

Замок належав королівським і князівським родам Собєських, Жевуських і Сангушків. До 1939 року в замку діяв приватний музей князів Сангушко.

Влітку 1944 року на території палацу відбувалися бої дивізії "Галичина" і Першого Українського фронту

У 1940 році, з приходом радянської влади, замок-палац передається Львівському історичному музею. Під час Другої світової палац сильно постраждав. У 1945 році він був розграбований військовослужбовцями Золочівського гарнізону.

У 1947 році музей був закритий і в 1949 році відкрито санаторій для хворих на туберкульоз. У 1956 році в Підгорецькому замку була велика пожежа, яка знищила більшу частину інтер'єру, після чого проводилися реставраційні роботи.

В подальшому тут продовжує функціонувати санаторій, а в другій половині 1970-их на території замку знімали фільм "Три мушкетери". Саме тут Боярський бігає і кричить "Констанція!"

Подивитися на Підгорецький замок з висоти польоту птаха можна в розділі "Артефакти"

У 1997 році Підгорецький замок було передано Львівській галереї мистецтв. У тому ж році створюється благодійний фонд відродження Підгорецького замку. У фондах галереї збереглося 85% експонатів із замку, які планується туди повернути і розмістити у відновленому палаці музей інтер'єрів.

Підгорецький парк належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення. Побудований на рівні найкращих зразків так званих "італійських" парків, він є кращим і мало не єдиним на Україні парком такого типу.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.