Спецпроект

Митники не дали вислати у США і Швецію радянські нагороди

Митники виявили незаконне вивезення дев’яти нагород за межі нашої країни, повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

Шість орденів - "Олександра Невського", "Червоної Зірки" та "Червоного Прапора" - медалі "За відвагу", "За оборону Сталінграду", "За оборону Ленінграду" й посвідчення "За участие в героической обороне Сталинграда" і "За участие в героической обороне Ленинграда", а також орденську книжку вивили у двох міжнародних поштових відправлень.

Ці поштові відправлення прямували з України до США та Швеції.

Нагороди виявили під час проведення митного контролю поштових відправлень на рентген-апараті у дільниці обміну авіапошти в аеропорту "Бориспіль".

Вилучені нагороди. Фото Держмитслужби

Таким чином своїми діями двоє наших співвітчизників (відправники пошти) порушили порядок переміщення товарів відповідно до статті 96 Митного кодексу України. 

Складено протоколи про порушення митних правил за ст. 341 Митного кодексу України (пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях заборонених товарів).

Вилучені посвідчення

 Предмети правопорушення вилучено.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.