Спецпроект

На Херсонщині відсудили знесений комуністами знак про Голодомор

"Нашоукраїнці" Херсонщини через суд домоглися повернення інформаційного знаку щодо місць масових поховань жертв Голодомору 1932-33 рр. на трасі Чаплинка-Сімферополь.

Про це повідомив голова Херсонської обласної "Нашої України" Борис Сіленков.

Він нагадав, що ще у березні 2010 року Чаплинська районна рада за поданням фракції комуністів ухвалила рішення про знесення інформаційного знака на трасі Чаплинка-Сімферополь, який вказував на село Преображенка, де в 32-33 рр. знаходилися місця масових поховань жертв Голодомору.

Знак було виготовлено двома мовами - українською та англійською, оформлено і встановлено згідно законодавства і поставлено на баланс комунального підприємства.

Після рішення райради відповідні служби у супроводі представників КПУ демонтували цей знак. Натомість тодішній голова РДА, "нашоукраїнець" Андрій Нємченко направив подання до Генпрокуратури і оскаржив рішення райради. Місцева "Наша Україна" запевнила, що не залишить цю справу без уваги.

Сіленков повідомив, що наприкінці грудня 2010 року Чаплинський суд завершив розгляд позову, поданого районною прокуратурою, і визнав рішення про знесення знака незаконним. Тож у найближчому майбутньому, сподіваються "нашоукраїнці", інформаційний знак буде повернено на місце. 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.