Спецпроект

У Львові облили фарбою пам'ятник Радянській армії (ФОТО)

Орден Перемоги, розміщений на одній із стел монумента, залитий червоною фарбою, а внизу під написом "Переможцям над фашизмом" намальовані серп і молот, свастика і знак рівності між ними.

Невідомі облили червоною фарбою монумент Слави Радянської армії на вулиці Стрийській у Львові.

Як передає кореспондент агенції "Інтерфакс-Україна", Орден Перемоги, розміщений на одній із стел монумента, залитий червоною фарбою, а внизу під написом "Переможцям над фашизмом" намальовані серп і молот, свастика і знак рівності між ними. За пам'ятником виявили банку з фарбою і пензлі.

Меморіал був відкритий в 1970 році під назвою "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил". Ансамбль складається з 30-метрового пілона, бронзової центральної групи і масивної гранітної стели з великими рельєфами з кованої міді.

Фото: Zaxid.net

На вертикальному пілоні - горельєфи, що втілюють основні види військ, центр ансамблю складає скульптурна група з алегоричних фігур радянського воїна і Батьківщини-матері.

Історія Радянської армії розкривається в 6-ти багатофігурних горельєфах, розташованих з обох боків стели: "Народження Червоної Армії", "Громадянська війна", "Визволення Західної України", "Рік 1941-й", "Велика Вітчизняна війна" і "Перемога".

 

Про інші випадки вандалізму в Україні за останній місяць можна дізнатися за тегом "вандалізм"

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.