Спецпроект

Біля Санкт-Петербурга підірвали пам'ятник Леніну

Подібні тротилові акції проти пам'ятників вождю пролетаріату вже вчиняли у Петербурзі і на Луганщині.

В передмісті російського Санкт-Петербурга Пушкіні учора близько 22-ої години підірвали пам'ятник Леніну. Внаслідок вибуху Володимир Ілліч отримав незначні пошкодження, трохи нахилився, але встояв на постаменті, повідомляє 24tv.com.ua.

Вибуховою хвилею також повибивало шибки у магазині навпроти пам’ятника. Ніхто з людей не постраждав. Правоохоронці повідомили, що потужність вибухового пристрою, яким намагалися повалити вождя пролетаріату, склала близько ста грамів тротилу.

Це вже не вперше намагаються підірвати пам'ятники Леніну.

1 квітня 2009 року вибуховий пристрій спрацював біля пам’ятника в центрі Петербурга. Вибух пробив велику дірку в бронзовій статуї, розташованій біля Фінляндського вокзалу. Від вибуху сильно постраждав бронзовий плащ Ілліча, тепер там величезна дірка "трохи нижче спини".

3 квітня 2009 року невідомі підрвали пам'ятник Ленініу в місті Рубіжне Луганської області. Пам'ятник встояв, але був пошкоджений - нижче спини вирвано шматок розміром 30х40 см.


Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.