Спецпроект

Біля Санкт-Петербурга підірвали пам'ятник Леніну

Подібні тротилові акції проти пам'ятників вождю пролетаріату вже вчиняли у Петербурзі і на Луганщині.

В передмісті російського Санкт-Петербурга Пушкіні учора близько 22-ої години підірвали пам'ятник Леніну. Внаслідок вибуху Володимир Ілліч отримав незначні пошкодження, трохи нахилився, але встояв на постаменті, повідомляє 24tv.com.ua.

Вибуховою хвилею також повибивало шибки у магазині навпроти пам’ятника. Ніхто з людей не постраждав. Правоохоронці повідомили, що потужність вибухового пристрою, яким намагалися повалити вождя пролетаріату, склала близько ста грамів тротилу.

Це вже не вперше намагаються підірвати пам'ятники Леніну.

1 квітня 2009 року вибуховий пристрій спрацював біля пам’ятника в центрі Петербурга. Вибух пробив велику дірку в бронзовій статуї, розташованій біля Фінляндського вокзалу. Від вибуху сильно постраждав бронзовий плащ Ілліча, тепер там величезна дірка "трохи нижче спини".

3 квітня 2009 року невідомі підрвали пам'ятник Ленініу в місті Рубіжне Луганської області. Пам'ятник встояв, але був пошкоджений - нижче спини вирвано шматок розміром 30х40 см.


Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.