Спецпроект

Огризко: в очах Кремля Україна - "историческое недоразумение"

Ставлення в Кремлі до України за ці 20 років ніяк не змінилося. У їхніх очах ми були і залишилися "хохлами", таким собі "історіческім недоразумєнієм", яке треба пошвидше виправити.

Про це в інтерв'ю УНІАН заявив екс-міністр закордонних справ, заступник голови політради партії "Наша Україна" Володимир Огризко.

Колишній міністр вважає, що прем'єр РФ Володимир Путін привселюдно образив мільйони українців, які загинули і які ще живі, закрив у Росії українську організацію і бібліотеку.

"Найприкріше те, що ці речі продовжуватимуться, - зазначив Огрзико. - Залишається лише сподіватися, що теперішня влада врешті зрозуміє, що панове у Москві розуміють співрозмовника лише в одному випадку: коли він має позицію. Коли ж її немає,  претензій та зазіхань стає щоразу більше. Треба просто відкрити підручник справжньої російської історії і трошки його почитати".

На думку Огризка, нинішньому складу МЗС варто активніше реагувати на "історичні" заяви представників Росії:

"Щодо ж коментарів, які дає наше МЗС, за таку державу стає просто соромно. Дехто, правда, сміється, але від того не легше. Уявіть собі реакцію будь-якої європейської країни на такі речі… Але ж ні, там такого взагалі не може бути".

"Уявіть собі, що таке відбулося б ще пару років тому. Безумовно, МЗС не мовчало б, - сказав екс-міністр. - Обов’язково були б відповідні дії: дуже чіткі і зрозумілі. А сьогодні на нього навіть не зреагували. Мабуть, дана вказівка, що ковтати все, чим у нас плюнуть. Ось і все".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.