Спецпроект

У катастрофі під Смоленськом винуваті організатори польоту і російський диспетчер

Рішення посадити літак Ту-154 Президента Польщі Леха Качинського у Смоленську за поганих погодних умов приймав не капітан борту Аркадіуш Протасюк.

Цією людиною був головнокомандуючий ВВС Польщі генерал Анджей Бласік, який перебував у літаку, вважає колишній командувач польського 36-го спецполку транспортної авіації Роберт Латковський.

Як повідомляє УНІАН, в ефірі польського телеканалу TVN24 Латковський назвав три причини, які, на його думку, призвели до катастрофи: помилкове рішення летіти за подібних погодних умов, помилки пілотів і помилки диспетчерів.

"Погода не давала можливості посадити літак. Помилкове рішення ухвалив глава ВВС (генерал Бласік), який був відповідальним за цей рейс. Він був на борту, отже, був гарантом безпеки президента і пасажирів. Треба було відкласти виліт і чекати на поліпшення погоди або летіти на запасний аеродром", - сказав Латковський.

На думку іншого експерта з авіації, колишнього командувача ескадрою 36-го спецполку Стефана Грушчика, "Смоленська трагедія розпочалася у Варшаві" з організації польоту. За його словами, підбір екіпажа був "фатальним".

"Екіпаж не знав російської мови, не знав процедур, яких необхідно дотримуватися при посадці на російських військових аеродромах", - відзначив він.

Роберт Латковський також відзначив, що А.Протасюк перебував під тиском з боку глави ВВС, який був у кабіні пілотів. Про присутність у кабіні пілотів сторонніх осіб раніше офіційно говорило слідство.

"Командиром цього літака був не капітан Протасюк, а, згідно з правилами, генерал Бласик. І це він віддав наказ посадити літак, навіть якщо не безпосередньо, він дав дозвіл на порушення правила польоту", - вважає експерт.

За його словами, екіпаж не хотів садити літак, тільки хотів зайти на посадку, щоб "задовольнити пасажирів", а потім летіти на інший аеродром.

І, нарешті, останньою причиною трагедії, на думку польських експертів, стали помилки у діях диспетчерів у Смоленську.

"Диспетчери не повинні були допустити посадки за таких умов", - сказав Латковський.

За його словами, у диспетчерській кабіні була паніка, один з диспетчерів радився з Москвою, приймати літак чи ні.

"Там хтось ухвалив неправильне рішення прийняти літак. Диспетчер навчений і знає, що за таких умов приймати літак не можна", - відзначив експерт.

Латковський вважає, що могло статися нерозуміння між пілотами і диспетчерами: коли екіпаж підтвердив, що раніше садив літак на військовому аеродромі, диспетчери могли подумати, що пілоти знають процедури.

 

Розшифровку переговорів пілотів Ту-154 зі смоленським диспетчером читайте у розділі "Дайджест"

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.