Спецпроект

Для кримських учителів історії видали посібник про ОУН-УПА

У Севастополі тиражем в 300 екземплярів видано книгу "ОУН-УПА. З ким і проти кого вони воювали", яка адаптована спеціально для мешканців Криму.

Про це повідомили в громадській організації "Об'єднання патріотів Севастополя", яка виступила замовником публікації книги, інформує "Газета.UA" з посиланням на "Новый регион".

Книга обсягом у 550 сторінок видана для безкоштовного розповсюдження серед вчителів історії в школах і вишах Севастополя і, можливо, інших міст Криму.

Як уточнюють видавці, в нову книгу увійшли документи про перші роки незалежності України, коли 1 лютого 1993 президія Верховної ради прийняла Постанову "Про перевірку діяльності ОУН-УПА".

"Підґрунтя прийняття Постанови очевидне, хоч і не афішувалося його ініціаторами: готувався ґрунт для реабілітації українських націоналістів. Справа залишалася за документальною базою. Робоча група співробітників СБУ вивчила наявні в архівах матеріали і підготувала документ під назвою "Довідка про діяльність ОУН-УПА (№ 113 від 30.07.1993). Представлені результати не задовольнили тодішнього президента України Леоніда Кравчука. Матеріали поклали під сукно, вирішивши почекати більш підходящого моменту", - розповідають видавці.

Також в книзі представлені матеріали про те, як радянські органи безпеки боролися з ОУН у 1939-1941 роках, а також про найскладніший період протистояння і про заходи, вжиті у 1944-1945 роках для ліквідації ОУН-УПА.

"Не менш важливим є матеріал, який спростовує міф про переодягнених НКВСників. Цей міф був розтиражований націоналістичними фахівцями з міфології, які стверджували, що з метою дискредитації УПА співробітники НКВС перевдягалися в їхню форму і під виглядом боївок УПА грабували і вбивали місцевих жителів", - стверджують видавці.

У збірнику розповідається, що насправді нібито все було навпаки: це члени УПА у формі радянських військовослужбовців здійснювали напади як на мирних жителів, так і на невеликі групи радянських солдатів і офіцерів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.