Спецпроект

Тернопільська влада рекомендує вшанувати Бандеру

У Тернопільській області 1 січня 2011 офіційно відзначать 102-у річницю з дня народження лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери, повідомляє прес-служба ВО "Свобода" у середу.

Відповідне розпорядження підписав голова Тернопільської обласної ради, представник ВО "Свобода" Олексій Кайда 28 грудня.

Тернопільській міській та районним радам рекомендується в січні провести в населених пунктах області тематичні заходи, урочисті збори, покладання квітів до пам'ятників С. Бандері, могил і пам'ятників борцям за волю України за участю депутатів усіх рівнів, представників органів місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій , учнів та студентів.

Крім того, рекомендовано управлінням освіти і науки, культури Тернопільської обласної державної адміністрації забезпечити проведення в навчальних закладах та закладах культури Тернопільської області годин історії, оглядів-конкурсів учнівських творів, книжкових виставок, зустрічей з воїнами УПА, вечорів вшанування пам'яті борців за волю України.

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.