Спецпроект

На Прикарпатті буде монумент "Руській трійці". Спеціально для Колесніченка - не "російській"

В Івано-Франківську планують до вересня 2011 року спорудити пам'ятник Маркіяну Шашкевичу, Якову Головацькому та Івану Вагилевичу - організаторам української літературної групи "Руська трійця", яка наприкінці 1820-х рр. започаткувала національно-культурне відродження на західноукраїнських землях.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"До 2 вересня 2011 року потрібно відкрити пам'ятник", - сказав у понеділок заступник міського голови Івано-Франківська Михайло Верес під час громадських слухань з приводу визначення місця під майбутній пам'ятник.      

Для спорудження пам'ятника Управління архітектури запропонувало на розгляд громадськості 5 ділянок у центральній частині міста. Після публічного обговорення більшість представників громадськості проголосували за те, щоб пам'ятник "Руської трійці" був розміщений у сквері за Івано-Франківським медичним університетом.

Як пояснив головний архітектор міста Ігор Гаркот, тепер міськвиконком оголосить конкурс на кращий проект пам'ятника, а потім розпочнуть його спорудження.

Один із засновників "Руської трійці" І. Вагилевич народився 2 вересня 1811 року в селі Ясень (нині - Рожнятівський район Івано-Франківської області) і 200-річчя від дня його народження святкуватимуть у 2011 році.

Найвищою історичною заслугою "Руської трійці" перед рухом національного відродження українців вважається видання альманаху "Русалка Дністрова" (1837 рік), де вперше в українській літературі використовувалася народна мова, що додало потужний імпульс розвитку української літератури в краї.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.