Спецпроект

Анонс на сьогодні: фільм "Юрій Горліс-Горський"

27-28 грудня 2010 р. на телеканалі "Культура" відбудеться презентація фільму Романа Коваля і Олександра Домбровського "Юрій Горліс-Горський" - про боротьбу за самостійну Україну хорунжого Армії УНР, осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, підпільника, політв'язня, видатного українського письменника.

Його справжнє прізвище Юрій Городянин-Лісовський.

Юрій не раз чув "віддих смерті" - і гарячий поцілунок кулі, і крижаний панцир березневої Тиси, і зашморг на шиї. Не раз вдаряв в очі й блиск ворожої шаблі. Побував Горліс-Горський і в "царстві смерті" з її липким смородом гнилої крові - в льохах Єлисаветградської ЧК. Вийшов живим і з Лук'янівської в'язниці. Хоч "дід Лук'ян" рідко кого випускав зі своїх холодних рук. Вибрався живим Юрій і з тюрем Вінниці, Полтави та Херсона, з румунської та німецької в'язниць.

Без "музики небезпек" він, здається, не уявляв собі життя, відтак не розлучався зі своїм братиком-револьвером навіть під час любовних пригод у Галичині. Юрій - неспокійний дух, для нього, казав Улас Самчук, "клімат війни те саме, що для риби вода".

У та­бо­рах пе­реміще­них осіб у Німеч­чині Юрій не мріяв, як ба­га­то інших емігрантів, виїха­ти до США в по­шу­ках спокійнішо­го жит­тя. Ка­зав, що з Євро­пи ближ­че до Хо­лод­но­го Яру. Вид­но, вірив, що сюди ще по­вер­неть­ся.

І він повернувся. І не тільки книгами. 9 жовтня 2010 р. в селі Мельники, колишній "столиці" Холодного Яру, йому поставлено пам'ятник, а ось тепер знято про нього фільм.

Телеканал "Культура" демонструватиме 1-шу серію 27 грудня 2010 р. о 19.20. Повтор 28 грудня: о 00.20, 8.20.

Трансляція 2-ї серії 28 грудня о 19.20. Повтор 29 грудня о 00.20 та 8.20.

 Прес-служба Історичного клубу "Холодний Яр"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.