Спецпроект

Анонс на сьогодні: фільм "Юрій Горліс-Горський"

27-28 грудня 2010 р. на телеканалі "Культура" відбудеться презентація фільму Романа Коваля і Олександра Домбровського "Юрій Горліс-Горський" - про боротьбу за самостійну Україну хорунжого Армії УНР, осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, підпільника, політв'язня, видатного українського письменника.

Його справжнє прізвище Юрій Городянин-Лісовський.

Юрій не раз чув "віддих смерті" - і гарячий поцілунок кулі, і крижаний панцир березневої Тиси, і зашморг на шиї. Не раз вдаряв в очі й блиск ворожої шаблі. Побував Горліс-Горський і в "царстві смерті" з її липким смородом гнилої крові - в льохах Єлисаветградської ЧК. Вийшов живим і з Лук'янівської в'язниці. Хоч "дід Лук'ян" рідко кого випускав зі своїх холодних рук. Вибрався живим Юрій і з тюрем Вінниці, Полтави та Херсона, з румунської та німецької в'язниць.

Без "музики небезпек" він, здається, не уявляв собі життя, відтак не розлучався зі своїм братиком-револьвером навіть під час любовних пригод у Галичині. Юрій - неспокійний дух, для нього, казав Улас Самчук, "клімат війни те саме, що для риби вода".

У та­бо­рах пе­реміще­них осіб у Німеч­чині Юрій не мріяв, як ба­га­то інших емігрантів, виїха­ти до США в по­шу­ках спокійнішо­го жит­тя. Ка­зав, що з Євро­пи ближ­че до Хо­лод­но­го Яру. Вид­но, вірив, що сюди ще по­вер­неть­ся.

І він повернувся. І не тільки книгами. 9 жовтня 2010 р. в селі Мельники, колишній "столиці" Холодного Яру, йому поставлено пам'ятник, а ось тепер знято про нього фільм.

Телеканал "Культура" демонструватиме 1-шу серію 27 грудня 2010 р. о 19.20. Повтор 28 грудня: о 00.20, 8.20.

Трансляція 2-ї серії 28 грудня о 19.20. Повтор 29 грудня о 00.20 та 8.20.

 Прес-служба Історичного клубу "Холодний Яр"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.