Спецпроект

В Україні 5 об'єктів у Світовій спадщині ЮНЕСКО, а у Польщі - 13

Кулиняк закликав до створення єдиного Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

22 грудня відбулося засідання Громадської гуманітарної ради під головуванням президента України.

На засіданні Міністр культури України Михайло Кулиняк виступив з доповіддю, у якій наголосив, що за результатами 34-й сесії Комітету Cвітової спадщини ЮНЕСКО, яка проходила в серпні цього року в Бразилії, список Світової спадщини поповнився 21-м новим об'єктом. Серед них - жодного з України.

Як відомо, Україна у списку ЮНЕСКО представлена лише п'ятьма позиціями: національні заповідники "Софія Київська" та "Києво-Печерська Лавра", центральна частина Львова, геодезична дуга Струве і первісні букові ліси Карпат.

При цьому Росія у цьому списку має 24 позиції, Польща - 13, Болгарія - 9, Румунія і Словаччина - по сім.

Нагадавши, що до попереднього Списку ЮНЕСКО входить 15 українських об'єктів (причому деякі з номінантів перебувають у ньому ще з 1989 року), Михайло Кулиняк підкреслив, що важливе завдання на короткострокову перспективу - завершити процес їх включення до основного списку, тобто виконати усі процедурні вимоги ЮНЕСКО.

"До 1 лютого 2011 року ми маємо виконати рекомендації Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО щодо України, схвалені на останній 34 сесії, та продемонструвати, що наша країна відповідально відноситься до взятих на себе зобов'язань та піклується про свою історичну і культурну спадщину, - повідомив міністр. - Ми маємо розробити Концепцію збереження та ефективного використання національної культурної спадщини, а також відповідну державну цільову програму замість тієї, що завершується у 2010 році".

Міністр наголосив на необхідності підвищення відповідальності та поліпшення  процедури контролю у сфері збереження об'єктів культурної спадщини:

"Наша країна повинна бути гідно представлена у Списку ЮНЕСКО. Для цього найближчим часом слід здійснити інвентаризацію та класифікацію об'єктів національної культурної спадщини в рамках створення та введення єдиного Державного реєстру нерухомих пам'яток України".

На минулому тижні в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі відбулася зустріч Михайла Кулиняка з Генеральним директором ЮНЕСКО Іриною Боковою. Було обговорено, зокрема, питання щодо підготовки номінаційного досьє стосовно внесення Заповідника "Руїни древнього міста Херсонес, 4 ст. до н.е. - 12 ст. н.е." до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.