Спецпроект

ЗАЯВА ПУТІНА НЕ ЗАСЛУГОВУЄ НА РЕАКЦІЮ - МЗС

"Ми не дискутуємо з Путіним, оскільки у нас немає підстав вважати, що те, що ним було сказано в даному конкретному контексті, є елементом державної політики".

Заява прем'єр-міністра Російської Федерації Володимира Путіна про те, що внесок України у перемогу у Великій Вітчизняній війні був незначним, не є офіційною позицією російської сторони і тому не заслуговує коментарів на державному рівні з боку України.

Про це заявив сьогодні на брифінгу начальник Департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин, відповідаючи на відповідне питання журналістів.

Як передає кореспондент ЛІГАБізнесІнформ, О. Волошин підкреслив, що Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву В. Путіна, хоча багато хто і звинуватив МЗС у відсутності офіційної позиції.

"Але ми не дискутуємо з Володимиром Путіним, оскільки у нас немає підстав вважати, що те, що ним було сказано в даному конкретному контексті, є елементом державної політики. В жодному внутрішньоросійському документі жодного разу в ході двосторонніх переговорів з російського боку ніхто не ставив під сумнів внесок України в перемогу у Великій Вітчизняній війні. Тому ми вважаємо для себе зайвим на офіційному рівні від імені держави реагувати на роздуми", - пояснив він.

У той же час, О. Волошин підкреслив, що позиція України в цілому полягає в тому, що перемога у ВВВ - це перемога всіх без винятку народів Радянського Союзу.

"Всі вони, а не тільки росіяни, переможці, і ми вшановуємо ветеранів незалежно від їх національності та походження. Це принципова позиція. Це все одно що дискутувати, якщо б хтось сказав, що Україні не є незалежною державою або що земля обертається навколо Місяця , а не навпаки. Є очевидний факт: український народ зробив один з вирішальних вкладів для перемоги, що було, зокрема, підтверджено тим, що УРСР стала однією з країн-засновниць ООН", - додав він.

О. Волошин також зазначив, що МЗС не має наміру штучно політизувати ситуацію і втягуватися в дискусію, для якої немає підстав. Він також запевнив, що думку В. Путіна не поділяє більшість російських громадян. О. Волошин підкреслив, що МЗС України розрізняє офіційні політичні заяви, які вимагають реагування, від "просто реплік".

"Я категорично проти дипломатії прес-служб, коли все, що відбувається в Російській Федерації, відразу стає новиною номер один в Україні. Я впевнений, що якби хтось в Україні навіть на дуже високому рівні сказав щось подібне про внесок Росії , це взагалі не стало б новиною, це ми все перетворюємо на новини, і від цього комплексу неповноцінності нам потрібно позбавлятися ", - підсумував він.

Путін заявив, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні і без участі України, під час "прямої лінії" з громадянами РФ, коментуючи питання, що Росія і Україна навряд чи б перемогли у ВВВ, якщо б були різними державами.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.