Спецпроект

Литовський уряд: "Так, литовці співпрацювали з нацистами. І цієї провини ми не заперечуємо"

У Литві не залишилося таємниць у питаннях Голокосту і співпраці місцевого населення з нацистами, заявив литовський прем'єр Андрюс Кубілюс напередодні свого візиту до Ізраїлю.

"Немає жодної нерозкритої правди про те, яка трагедія тут сталася, на цій землі для єврейської громади, і те, що в цій трагедії брали участь і литовці - це ми давно сказали самі собі і своєї провини ніколи не заперечували", - цитує заяву Кубілюса в ефірі литовського радіо Інтерфакс. 

Прем'єр також зазначив, що наступний рік в Литві оголошено роком пам'яті про Голокост. У 2011 році держава має намір подбати про облаштування пам'ятного місця масового знищення євреїв у Паняряй та інших місцях у Литві, що свідчать про геноцид. 

За словами А. Кубілюса, уряд поставив мету поглибити у Литві знання про євреїв - вихідців з Литви, а парламент, у свою чергу, повинен прийняти рішення про компенсації за майно єврейських громад, присвоєне тоталітарними режимами. 

"Ми хочемо повернути в Литву більше інформації про культуру литваків (литовських євреїв - Історична Правда), про цей величезний пласт культурної спадщини, який ми поки що не надто добре знаємо", - сказав прем'єр-міністр Литви.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.