Спецпроект

У Литві заборонено розкидати сніг лопатами з комуністичною символікою

Заборона на демонстрацію радянської та нацистської символіки діє в Литві з 2008 року. Поза законом були оголошені, зокрема, прапор СРСР і радянські символи: серп і молот і червона п'ятикутна зірка.

Співробітникам комунального підприємства "Panevezio gatves" (Литва) загрожує штраф у розмірі від 500 до 1000 літів (від 190 до 380 доларів) за використання лопат з радянською символікою, повідомляє сайт "Историческая память" з посиланням на РИА "Новости" і газету "Lietuvos rytas".

Лопати для розчищення вулиць Паневежіса від снігу, як пояснив представник підприємства, були виготовлені з фанери, що залишилася ще з радянських часів.

"Залишилася хороша червона фанера із зображенням серпа і молота. Щоб її не викидати, ми зробили з неї лопати", - зазначив він.

"Робітники, які прибирали сніг такими лопатами, порушили закон. Їм загрожує штраф від 500 до 1000 літів. Крім того, лопати можуть конфіскувати. Однак розмір штрафу визначить суд", - заявила завідувач юридичним відділом Паневезької мерії Ірма Масілюнене.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.